Урок на тему: " Населення Південної Америки"

Мета: сформувати знання про склад, кількість і розміщення на­селення Південної Америки; познайомити з особливос­тями політичної карти материка; дати коротку загальну характеристику країн Південної Америки та схарактеризу­вати зв'язки України з країнами континенту; продовжити формування навичок аналізу тематичних карт; розвивати допитливість, інтерес.

Обладнання: стінна політична карта світу, атласи, дидактичні картки.

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

 Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть: називати риси населення   Південної Америки; окремі краї­ни материка; показувати на карті окремі країни материка, їхні столиці; аналізувати тематичні карти атласу з метою складання стислої характеристики окремої країни.

ХІД УРОКУ

1.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Географічний диктант.

Спочатку учні в стовпчик записують назви природних зон Півден­ної Америки. Потім учитель зачитує ознаки певної природної зони, а учні проставляють номер ознаки напроти тієї природної зони, якій вона відповідає.

1. Розташована на заході Амазонської низовини.

2. Розташована в субекваторіальному поясі.

3. Ця природна зона називається сельвас.

4. Трапляється дерево кебрачо, назва якого перекладається «зламай сокиру».

  5. Назва зони мовою індіанців означає «рівнина».

6. Утворилась на крайньому півдні в помірному поясі.     

7. Ґрунти червоні, дуже родючі.             

8. Налічується найбільша кількість видів рослин поміж інших лісів.

9. Водяться тапіри та невеликі свинки пекарі.

10.Це єдина у світі природна зона, що виходить до узбережжя оке­ану в помірному поясі.

11.Інша назва природної зони «пампа».  

12.          На сіроземних і бурих ґрунтах ростуть злаки, кактуси, колючі чагарники.

13.Росте гевея, із якої одержують натуральний каучук.

14.  На півночі материка ця природна зона називається «льянос», на півдні—«кампос».

15.  Найбільш освоєна людиною природна зона. 

16.  Тут водяться пума, лама гуанако, зустрічається страус нанду.

Відповіді.            

Вологі екваторіальні ліси —- 1, 3, 8, 13. Савани — 2, 4, 9, 14.

 Сте­пи — 5, 7,11, 15.   Пустелі, напівпустелі — 6, 10, 12,16.

Географічний диктант «Третій зайвий».      

1. Сельва, пампа, піранья.                       

2. Льянос, кактус, кампос.               

3.   Гевея, какао, кебрачо.

4. Орхідея, вікторія- регія, колібрі.                      

5. Анаконда, тапір, свинки пекарі.

6.   Броненосець, гієна, пума.

7.   Мурахоїд, баобаб, ягуар. 

8. Диня, гарбуз, бавовник.                             

9.   Картопля, пшениця, томати.
10. Какао, кукурудза, кава.

Завдання «Уявна подорож» (за варіантами).

Складіть протягом 10 хв міні-твір:

Варіант 1. «Один день перебування в сельві».

Варіант 2. «Один день перебування в льянос».

Варіант 3. «Один день перебування в пампі».

Завдання за картками.

Картка 1

На схемі цифрами позначені висотні рос­линні пояси в Андах. Проставте відповідні цифри в наведеному переліку,

 ( )  вічнозелені гірські ліси з папоротів, бамбуку

 ( )   високогірні  луки (парамос)

 ( )   вологі екваторіальні ліси
 ( )   сніги, льодовики        

 ( ) високогірне криволісся

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.           

Як відомо, європейці відкрили для себе Південну Америку дуже давно. Вони змінили не тільки природу материка, вони змінили спосіб, умови життя, мову, склад корінного населення. «Винищивши стада сина прерій, віднявши угіддя, де він полював, річки, де він ловив рибу, його зробили чужинцем у власній країні... його вирвали з того, із чим він зрісся...» Сьогодні ми поговоримо про те, як колонізація материка вплинула на процес формування населення Південної Америки, про "країни, які утворились на материку, дізнаємось про те, як розвиваються відносини України із сучасними латиноамериканськими країнами.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 Населення Південної Америки.

Проблемне запитання.

—    Як людина проникла в Південну Америку?

Після обговорення учитель констатує, що на материку так і не знайдені рештки людиноподібних мавп, стоянки первісних людей. І вірогідніше за все припущення, що населення материка є пришлим. Питання щодо походження й заселення Південної Америки завжди хвилювало фахівців, які давали багато пояснень. Останнім часом найбільш обґрунтованою є гіпотеза про те, що індіанці — корінне населення — потрапили на материк з Азії через Північну Америку приблизно за 20—ЗО тис. років до н. е. Ось чому індіанців відносять до американської гілки монголоїдної раси. Хоча існує інша точка зору, за якою вони потрапили на материк з островів Океанії. Підґрунтям такої версії служать виявлені загальні антропологічні ознаки індіан­ців і жителів Океанії (широкий ніс, хвилясте волосся, швидкий ріст бороди), а також дуже схожі знаряддя праці.

Далі доцільно поставити такі запитання:

                                                             _:

1.Ким і коли була відкрита Південна Америка для європейців?

2.Як формувались відносини між європейцями та індіанцями?

    3.Чому, на ваш погляд, у 1992р., коли святкувалося 500-річчя від дня відкриття Америки, уряди країн материка категорично відмовились брати участь у цьому святкуванні?

Далі надається слово учням, які підготували повідомлення про давні цивілізації індіанських племен інків, що були знищені конкіс­тадорами на початку XVI ст.

Слово вчителя.

                                          

Головна ознака населення Південної Америки — його мішаність, Тут протягом століть змішалися різні раси, різні народи, утворивши нові демографічні гілки. Це мулати, метиси і самбо. Корінне населен­ня змішалося з переселенцями із Європи та неграми з Африки, яких завезли на материк для важкої праці на плантаціях. Так, унаслідок зміщання індіанців із «чужинцями» сформувалось сучасне населен­ня Південної Америки».                                                             

Учитель креслить на дошці схему, яку учні переносять у зошит.  

Мішане населення Південної Америки

На материку проживає понад 400млн осіб, кількість населення продовжує швидко збільшуватись. Тут багато молоді, яка становить понад 40 % від загальної кількості населення .Наприклад, в Україні цей показник становить трохи більше 20 %. Населення розміщене на материку дуже нерівномірно.

                                               

Робота з картою «Розміщення населення».  

1.Виділіть райони з найбільшою густотою населення. Спробуйте   пояснити причини.                                       

2.Виділіть території з найменшою густотою населення. Спробуйте пояснити причини.                                       

    З.Назвіть великі міста континенту.

4. Порівняйте розміщення населення в Південній Америці та Африці. Спробуйте

    визначити спільні та відмінні риси.

5.    На якому материку більше великих міст? Чому?      

Слово вчителя.

Характерною рисою розміщення населення Південної Америки є те, що значна кількість людей проживає досить високо: на висоті від 2000 до 2500 м над рівнем моря. Це населення гірських країн: Ко­лумбії, Болівії, Еквадору, Перу.

  Політична карта Південної Америки.

Слово вчителя.              

Формування держав на материку розпочалося дуже давно, ще в І тис. н. е., але поява європейців і подальша колонізація Південної Америки абсолютно змінили цей процес.

Етапи формування політичної картки Південної Америки:

1. Початок XVIII ст. - материк було поділено між Іспанією, Пор­тугалією, Францією, Великою Британією та Нідерландами;

2.  1810—1830рр. — завоювання незалежності іспанськими та португальськими колоніями (Колумбія, Аргентина, Бразилія, Перу, Чилі);

3.     До початку 1960 р. політична карта практично не змінилась, а в період 60—80 рр. XX ст. здобули незалежність більшість колоній Великої Британії та Нідерландів (Гайана, Сурінам, Трінідат і Тобаго, Домініка та ін.).

Політична карта відрізняється однорідністю, охоплює в основ­ному країни, що належать до тих, що розвиваються. На материку налічується 15 незалежних держав, серед яких виділяють: а) країни «третього світу» — Колумбія, Перу;

б) найменш розвинені країни—Еквадор, Гренада; в) нові індустріальні країни — Бразилія, Чилі, Аргентина. Тут розташовані заморські департаменти (Французька
Гвіана, Мартініка, Гваделупа), колонія Велика Британія — о. Агіл'я, Нідерландів, де діє самоуправління — Антильські о-ви, спірна тери­торія Фолклендських (Мальвінських) островів — Аргентина та Вели­ка Британія.   

Були знищені цілі народи, цивілізації, держави. Наприклад, цивілізація інків. Так, наприкінці XV — початку XVI ст. Півден­ну Америку було «розірвано на шматки» кількома європейськими країнами, які до початку XIX ст. нещадно грабували та збіднювали загарбані території. Починаючи з XIX ст. на материку спалахнули національно-визвольні війни, наслідком яких стало утворення неза­лежних держав. Зараз на політичній карті Південної Америки налічується 15 незалежних і суверенних держав. На жаль їх економіч­ний розвиток невисокий, бо вони тривалий час були колоніями. Усі вони належать до країн, що розвиваються.

Робота з політичною картою Південної Америки.

1. Назвіть першу п'ятірку країн Південної Америки за розміром території. Укажіть їхні столиці.                                                           

2. Визначте країни рівнинного Сходу та гірського Заходу. Назвіть їхні столиці

3.Визначте країни, які не мають виходу до океану

 (Болівія, Параг­вай).

Робота з комплексною картою Південної Америки.

1. Спростуйте чи підтвердьте висновок про те, що промисловість — головна галузь господарства країн Південної Америки.

2. Назвіть галузі рослинництва і тваринництва, які розвинуті в Південній Америці.                                                

З. Назвіть галузі промисловості, які розвинуті у великих містах.

4.                                                             Порівняйте промисловість Каракаса та Белену. Спробуйте пояснити причини   

   відмінностей.

  

Слово вчителя.

У більшості країн Південної Америки основна галузь — сільське господарство. Але внаслідок того, що на материку розташовані багаті родовища різноманітних корисних,копалин, окремі країни одержу­ють значний прибуток від їх продажу. Так, Болівія експортує газ і олово, Колумбія, Венесуела, Еквадор — нафту, Бразилія — заліз­ну руду, Чилі — мідні руди. На відміну від африканських країн, у
південноамериканських країнах швидко розвивається переробна промисловість, сільське господарство представлене великими високомеханізованими господарствами. Саме тому Південна Америка є світовим лідером із вирощування тропічних фруктів, кави, цукрової тростини, бавовнику. Економічні лідери материка Бразилія та Ар­гентина.        

Робота з тематичними картами атласу.

Складіть коротку характеристику однієї з країн Південної Амери­ки (за вибором).

План       .                   

1.  Назва, столиця.

2.    Із якими країнами межує, вихід до океану. 
З. Середня густота населення.                 

4.Галузі сільського господарства.

3.   Галузі промисловості.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Диктант «Упізнайте країну ».

                                                                  

1.   Найменша за розмірами країна в межах найдовших у світі гір. Особливість країни — наявність діючих вулканів (їх понад 30). Країна є одним із найбільших виробників бананів, Наз­ва країни вказує на особливості її географічного положення. (Еквадор.)

2.   Це єдина країна Південної Америки, яка була відкрита порту­гальцями. У її лісах росте знамените червоне дерево, яке й дало назву цій країні. Це одна з найрозвинутіших і багатих країн ма­терика. (Бразилія.)

3.   Країна, що розташована у двох півкулях і омивається двома океанами. Назву отримала на честь першовідкривача Південної Америки. (Колумбія.)

4.   Це єдина андська країна, яка не має виходу до океанів чи морів. (Болівія.)

5.   Назва країни походить від назви дорогоцінного металу. (Арген­тина.)

6.   Це країна найдавніших цивілізацій, археологічний музей Пів­денної Америки. (Перу.)

7.   1/3 території цієї країни займає пустеля Атакама. Світовий лі­дер за видобутком селітри. (Чилі.)

Завдання за картками.              

Картка 1

 Напишіть назви країн та їхні столиці, що вказані цифрами на карті. ( додається контурна карта)

                                                                

Картка2   

Напишіть назви країн та їхні столиці, що вказані цифрами на карті. ( додається контурна карта)                  

Диктант «Знайди зайве».             

1. Бразилія, Колумбія, Каракас, Уругвай. 

2. Чилі, Перу, Еквадор, Монтевідео;       

3. Асунсьйон, Бразиліа, Гайана, Парамарібо.

4. Суринам, Кіто, Ла-Пас, Ліма.

5. Бразилія, Парагвай, Аргентина, Уругвай (вихід до океану).

6. Ґвіана, Суринам, Гайана, Бразилія (за площею).       

vi.     підсумок уроку

Слово вчителя.     

Країни материка мають давню та цікаву історію. Вони найперши­ми з країн, що розвиваються, дістали незалежність. Зараз економіка цих країн швидко розвивається,

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ      

1. Опрацюйте відповідний параграф підручника,

2. Складіть кросворд із назв країн та їхніх столиць. 

Додатковий матеріал

Тауантинсуйу — держава інків   

«Тауантинсуйу» (на мові кечуа — чотири з'єднані між собою сторони світу) було державою інків, найбільшим державним утворенням давньої (доколумбової) Америки. Вона в XV— XVI ст. поширювалася на територію, яка займала велику частину Болівії, Чилі та Аргентини, а також невеликий район Колумбії.

Шляхом захоплення, дипломатії й іншими засобами була створена велика дер­жава — держава на зразок східної деспотії із міцною централізованою владою. Практично вона оформилася при Пачакутеку (1438—1463), першому історич­но засвідченому Верховному Інку. Він вважався богом на землі та мав необме­жену владу. Панівний клас складався з кількох каст: «інки по крові», «інки по привілегії», курака (вожді общин та племен) та інші. Частина суспільства, яку експлуатували, також мала касти, що поділялися на категорії. Населення держави, різномовне та різноплемінне, за різними даними, складало від б до 40 млн осіб. Спільною мовою була кечуа, відбувалося постійне злиття в кечуанську народність.

Господарчою основою слугувало землеробство з використан­ням іригаційних споруд, добрив (гуано) і террас по схилах гір.

Саме з Андської області поширились картопля, маїс й інші культури, які стали світовими. Тауантинсуйу-—єдина держава доколумбової Америки, де існувало скотарство як особлива галузь господарства (одомашнені лама, альпака та ін.). На високому рівні перебувало текстильне виробництво, обробка металів,утому числі плав­лення золота, срібла, свинцю, олова, міді, бронзи, холодна обробка метеоритного заліза; будівельна техніка, будівництво доріг. У релігії шанувався культ Сонця. У 1530—1532 рр. держава була послаблена міжусобною війною, що сприяло захопленню держави іспанцями. У 1534 р. занепала столиця Куско. Іспанці по­грабували та поневолили населення.

 Культура Тауантинсуйу була заключним етапом розвитку доінкських та інської цивілізації. Відомості про архітектуру цих, цивілізацій зберігають лише описи та залишки приміщень. Спочатку це були циклопічні споруди, камені яких скріплялися шипами, виступами, штирями та скобами. Пізніше стали застосовувати камені меншого розміру (палац інка Рака в Куско), із яких споруджувалися геометрично строгі за формою і дуже міцні споруди з обтесаного каміння (фортеця Пісак поблизу Куско). Найбільшою спорудою є Храм Сонця (Кориканча) в Куско, прикрашений золотими пластинами.

Об­разотворче мистецтво представлене кам'яними фігурками, золотими стату­етками людей та тварин, чорними керамічними посудинами у формі тварин або плодів. Шедеври ювелірного мистецтва були знищені іспанцями, у тому числі «золотий сад» у Храмі Сонця, що складався із зображень рослин, тва­рин, комах, зроблених із золота та срібла, У державі були високо розвинена література (в основному поезія), драматургія, музика, хореографія, портрет­на скульптура. Помітними були досягнення у сфері математики, медицини, географії. Існували зародки писемності, так зване вузликове письмо.